open-navigation
close-navigation

Як змінити вушну раковину

Отопластика (пластика вух) – хірургічна операція, метою якої є покращення форми та розмірів вушних раковин.
Завдяки цьому втручанню можна поліпшити форму вух, усунути вроджені та посттравматичні дефекти вушних раковин, а також відтворити відсутні вушні раковини.

Основні покази та протипокази до операції

Форма та розмір вушної раковини зазвичай не впливає на якість слуху та функціональні спроможності цього органу. Найчастіше проблеми носять естетичний аспект і призводять до психологічного дискомфорту та почуття невпевненості. Саме з цим дозволяє впоратись пластична корекція вух.
Найбільш частими причинами звернення до лікаря з метою проведення отопластики є:
•Відстовбурчені вуха(клаповухість) – спотворення форми вушної раковини через дефект розвитку хряща або ж неправильний кут прикріплення останнього;
•Асиметрія вушних раковин;
•Чашоподібні вушні раковини –дефект зовнішнього вуха, при якому вушна раковина скручується і набуває форми чаші;
•Мікротія – надто виражений недорозвиток вушних раковин;
•Надто великий розмір вушних раковин;
•Розщеплення мочки вуха – часто трапляється в результаті травм, виривання сережки через мочку;
•Посттравматичні рубці та інші деформації.
Найчастішою причиною виконання отопластики є клаповухість і оскільки ця деформація є вродженою, доцільним є якнайшвидша її корекція. Це дозволить запобігти психологічному дискомфорту дитини, переживанню насмішок в колективі та як наслідок, порушень процесу соціалізації та адаптації у нових колективах (школа, секції, друзі в таборах). Оскільки до 6-річного віку вуха дитини досягають приблизно 85% від свого остаточного розміру, то саме з цього віку вже дозволяється проводити втручання на вушній раковині.

Протипокази до отопластики:

• гострі інфекційні захворювання та хронічні хвороби в стадії загострення;
• вагітність;
• наявність онкологічних хвороб;
• цукровий діабет;
• запальні захворювання глотки, вуха, носової та ротової порожнини;
• наявність вогнищ інфекції чи запальних елементів на ділянках шкіри, що межують з вушною раковиною;
• вік до 6 років;
• порушення згортання крові.
При плануванні оперативного втручання людям, що мають проблеми зі згортанням крові чи приймають постійно препарати аспірину або ж його аналогів, потрібно проконсультуватися з лікарем. Найбільш доцільною є відміна таких препаратів за два тижні до планованої операції.

Види отопластики

В природі не існує чіткого критерію для форми вушних раковин, однак прийнято вважати, що кут між головою і вушною раковиною повинен становити 30°. Також площина, в якій знаходиться вушна раковина повинна бути паралельною щоці. При незначних відхиленнях мова йде лише про естетичну невідповідність, а от більш значні видозміни вушної раковини можуть служити причиною порушення вловлювання та проведення звуків. Відповідно до цього розрізняють такі види отопластики:
• естетична (передбачає корекцію форми вух);
• реконструктивна (дозволяє частково чи повністю відтворити вушні раковини).

Проведення отопластики

Зазвичай отопластика виконується в амбулаторних умовах і не потребує госпіталізації пацієнта. Залежно від віку та загального стану пацієнта можливим є виконання операції як під місцевою. так і під загальною анестезією. В середньому тривалість операції складає 1-2 години.
В класичних випадках отопластика виконується через невеликий розріз позаду вушної раковини. Це дозволяє здійснити маніпуляції з хрящовою тканиною. Нову форму вушної раковини фіксують внутрішніми швами, а вже потім ушивають шкіру косметичними швами. Таким чином післяопераційний рубець стає непомітним.
Після операції накладається захисна пов’язка, яку слід носити протягом першого тижня. В подальшому її одягають лише на ніч, щоб запобігти травмуванню вушної раковини під час сну.

Реабілітація після отопластики

У першу добу після операції можливе відчуття болю, яке згодом вщухає, але може в незначній мірі турбувати пацієнта впродовж кількох днів. У таких випадках призначають знеболювальні препарати.
Рани після отопластики заживають дуже швидко, період реабілітації протікає відносно легко. Через 7-10 днів знімають шви, а за два-три тижні минають всі залишкові явища. Вже через тиждень можна повністю повернутися до звичного режиму праці, а через місяць дозволяється займатися спортом.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *