ВИБІР «ВИРІЗАТИ» АБО «РЯТУВАТИ» ЗАЛЕЖИТЬ НЕ ВІД НАСТРОЮ ЛІКАРЯ.

Є певні, досить чіткі, показання до операціі.Во-перше, це часті «ангіни», тобто стрептококові тонзиліти. Їх слід відрізняти від звичайних респіраторних інфекцій, які не пов’язані з хронічним тонзилітом. Те, що це саме стрептококовий тонзиліт, лікар може припустити при огляді, але підтвердити стрептококову інфекцію можна, здавши аналіз – титр антистрептолизина О. Його підвищення достовірно говорить про наявність реакції організму на стрептокок. Якщо повторні курси антибіотикотерапії не знижують цей титр, мигдалики потрібно видаляти, інакше високий ризик розвитку ревматизму.

По-друге, операція показана, якщо пацієнт переніс хоча б один паратонзіллярний абсцес (запалення м’яких тканин за миндалиной). У деяких клініках мигдалини видаляють в гострому періоді абсцесу, в інших вичікують кілька тижнів або місяців.

По-третє, мигдалини слід видаляти, якщо у пацієнта є супутні захворювання, пов’язані з ревматизмом. Найчастіше це ураження серця, суглобів і нирок. Однак потрібно підтвердити ревматичну природу захворювання. Раніше для цього використовували «ревмопроби» – визначення С-реактивного білка, сіалових кислот, ревматоїдного фактора, серомукоида. Однак це все неспецифічні маркери і не обов’язково означають стрептококову інфекцію. Більш вірогідним є титр антистрептолизина О.

По-четверте, видалення мигдалин показано, якщо вони збільшені настільки, що викликають дискомфорт при ковтанні і порушують дихання, особливо уві сні, що супроводжується хропінням. Раніше в такому випадку робили тонзіллотомію – частково підрізали частину мигдаликів, яка виступає в просвіт зіву, однак зараз мигдалини прийнято видаляти повністю.

Якщо лікар призначив вам операцію видалення мигдалин (вона називається тонзилектомії), до неї потрібно підготуватися:

1) За кілька тижнів до операції не можна пити аспірин і містять його препарати. Він погіршує згортання крові і підвищує ризик кровотечі. Лікарю потрібно повідомити, якщо ви постійно приймаєте будь – які ліки, якщо у вас є алергія до будь-чого, якщо у вас були реакції на переливання крові, якщо у вас підвищена схильність до кровотеч.

2) Необхідно провести ряд аналізів крові і сечі – загальний аналіз, визначення кількості тромбоцитів і часу згортання крові, і ін. Для зменшення ризику кровотечі до операції призначається прийом ліків, що поліпшують згортання крові. Зазвичай їх потрібно починати приймати за два тижні до операції.

3) Жінкам небажано робити операцію під час менструації. Зрозуміло, при вагітності мигдалини видаляють тільки при наявності особливих показань.

4) У день операції не можна нічого їсти і пити. Рекомендується легка вечеря напередодні ввечері, і після півночі – ніякої їжі або пиття. Вміст в шлунку може викликати блювоту під час операції. Якщо до операції готується дитина, батьки повинні уважно простежити за цим.

5) Діти бояться будь-яких операцій. Батьки повинні відкрито обговорити з дитиною його страхи і підтримати його. Поясніть, що під час операції він буде спати і не буде відчувати болю, що операція зробить його більш здоровим, що на його шкірі не буде ніяких рубців, і його зовнішність ніяк не зміниться. Намагайтеся до і після операції якомога більше бути разом з дитиною. Його потрібно попередити, що після операції у нього буде боліти горло, але через кілька днів це пройде. Якщо комусь із друзів дитини робили таку операцію, їм добре б поговорити про це.

Тонзилектомія у дітей виконується під загальним знеболенням, у дорослих, як правило, під місцевим. Якщо у дитини є аденоїди, то їх видаляють одночасно з піднебінних мигдалин.

Місцеве знеболювання у дорослих людей досить ефективно для проведення тонзилектомії. За півгодини до операції призначається Премедикація – внутрішньом’язове введення знеболюючих і заспокійливих препаратів, а потім в тканини навколо мигдалин вводять лідокаїн або інший місцевий анестетик. Тривалість тонзилектомії зазвичай 20-30 хвилин. Мигдалини віддаляються через відкритий рот, ніяких розрізів шкіри не робиться.

Після операції хворого доставляють в палату, де йому потрібно лягти на бік, і акуратно спльовувати слину в спеціальну пелюшку або рушник. Не можна нічого їсти або пити, полоскати горло. Потрібно намагатися не напружувати м’язи глотки і менше розмовляти, щоб не виникло кровотечі.

Звичайні скарги після операції – утруднене ковтання слини через сильного болю в горлі, температура, може бути блювота, біль у вухах. Іноді після операції може виникати кровотеча, в цьому випадку потрібно відразу покликати хірурга.

На ніч внутрішньом’язово вводиться знеболюючі ліки. Протягом декількох днів після операції призначаються антибіотики.

Біль в горлі зберігається протягом 4-5 днів після операції, поступово зменшуючись. У ці дні не можна їсти грубу їжу, яка може травмувати ранову поверхню в горлі. Їжа повинна бути м’якою, не гострою і не кислим, і не дуже гарячою. Починаючи з 2-го дня після операції можна полоскати горло дезинфікуючими розчинами.
Через два-три тижні рани на місці мигдалин повністю гояться, і на місці мигдалин залишається рубцева тканина, покрита слизовою оболонкою.