Викривлення носової перегородки є частою патологією, однак багато людей навіть не здогадуються про наявність проблеми. Викривлення перегородки може бути як вродженим, так і спричиненим травмою чи наявністю поліпів. Метод хірургічної корекції викривленої носової перегородки носить назву сепопластика.

Показання до операції

Септопластику рекомендують проводити за наявності таких симптомів:
•порушення носового дихання;

•хропіння;
•виражена асиметрія носа;
•апное;
•зниження слуху;
•хронічні синусит, риніт, гайморит;
•часті носові кровотечі.
Наявність 2-3 з вище перелічених ознак свідчить про деформацію носової перегородки. Якщо ці симптоми ігнорувати та зволікати із лікуванням, з часом це може призвести до розвитку більш серйозних порушень в діяльності дихальної та серцево-судинної систем. Тому найкраще навіть при підозрі на захворювання пройти детальне обстеження та проконсультуватися з лікарем.

Види септопластики

Залежно від способу та техніки проведення операції, а також ступеня травмування тканин, септопластика може бути:

1.Класична. Розріз слизової оболонки виконується за допомогою скальпеля, після чого проводять корекцію форми перегородки.
2.Ендоскопічна. Операцію проводять через невеликі розрізи з використанням ендоскопа, який виводить зображення на екран і таким чином дозволяє хірургові більш точно проводити маніпуляції. Такий вид операції характеризується меншим травматизмом та меншим рівнем крововтрати.

3.Лазерна. Безкровний хірургічний метод, при якому замість скальпеля використовують лазерний промінь. Тривалість такої операції складає 30-40 хв, що вдвічі менше, ніж при інших видах втручання. Під час лазерної септопластики хірург з високою точністю відкоригує дефекти перегородки практично не торкаючи здорові тканини.
Серед переваг лазерного способу корекції носової перегородки варто відзначити наступні:

-Метод є малоінвазивним та безкровним, оскільки лазерний промінь по ходу свого проникнення запаює судини, чим запобігає кровотечі та розвитку набряку слизової оболонки.
-Мінімальний ризик інфікування, оскільки лазер здатен знищувати патогенну мікрофлору.
-Немає потреби накладати шви
-Швидка реабілітація та високий відсоток успішності операції.

Однак метод проведення операції не залежить від вподобань пацієнта, а від конкретної клінічної ситуації, яку оцінює кваліфікований спеціаліст. Бувають випадки, коли неможливо досягти бажаного ефекту за допомогою ендоскопічної чи лазерної технологій.

Проведення операції

Перед операцією пацієнти обов’язково проходять обстеження, здають загальні аналізи а також дослідження системи згортання крові. Людям, що приймають препарати для розрідження крові, їх відміняють. При потребі це робиться під контролем лікуючого терапевта чи сімейного лікаря. Також проводиться вибір знеболення. Септопластику можна проводити як під місцевою анестезією, так і з використанням загального наркозу.
Після обробки операційного поля та введення анестетика, лікар проводить доступ до носової перегородки вибраним методом. Далі проводить маніпуляції безпосередньо на хрящовій тканині. Операція закінчується веденням в обидві ніздрі еластичних тампонів (марлеві турунди) для щільного прилягання слизової а також для забезпечення гемостазу. Ці тампони залишають на 1-3 дні.

Відновлення після операції

Після оперативного втручання пацієнт може знаходиться під спостереженням впродовж 1-2 днів, однак більше практикується повернення пацієнта додому вже в день операції.
В перші дні носове дихання неможливе, тому пацієнта готують до того, що дихати він буде змушений ротом. Це викликає незначний дискомфорт, сухість у роті і навіть сльозотечу. На випадок виникнення больових відчуттів пацієнтам виписують знеболювальні препарати.
Протягом тижня після операції рекомендується не виконувати фізичних навантажень, дії високих температур та гарячого повітря. Лікарі радять достатньо зволожувати повітря у кімнаті а також зрошувати носові ходи сольовим розчином. Зменшення набряку та повне відновлення дихання може настати через 2-3 тижні.

Можливі ускладнення

Хоч операція з корекції носової перегородки є достатньо безпечною та малотравматичною, все ж існує ймовірність виникнення ускладнень.
Найбільш поширеними серед них є:
-Кровотеча
-Гематоми
-Перфорація перегородки носа
-Інфікування рани.
Для того, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ускладнень, потрібно ретельно віднестись до цього ще на етапі підготовки. Важливо також провести санацію усіх вогнищ інфекції, особливо тих, що знаходяться у верхніх дихальних шляхах та ротовій порожнині.